Codein Purple Drank
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Тайна моей независимости: как я купила кодеин и стала независимой сучкой
Але! Привет, землякам! С плёнки солнце фоткает, а я стою как кучка счастья. Знаете, братцы, иногда нужно пустить в мозг немного закладок, чтобы прочувствовать настоящую свободу! И я, не скрою, познала эту свободу, когда познакомилась с героинчиком Кодеином.
Хуй ли? Сложно вам поверить? Да, пацаны, я тоже сомневалась, пока сам не попробовал. Постепенно, с весом наркотика в руках, я поняла, что моя жизнь не будет прежней. Казалось, в касание доставался мне мир, который ранее оставался лишь смутной мечтой.
Моя история началась с хитрых закладок. Повстречал я одного сумасшедшего наркодилера, который сказал, что знает связь в местной хате, где продают Кодеин в порциях. Побоялась я, братцы, сначала, что обманут меня, но решила рискнуть.
И так, я нашла закладку. Помню, как в холодном поту ожидала неизвестного. Наконец, открылась дверь и передо мной встал мужик лет сорока. Со зловещей улыбкой он спросил: "Ты пришла развлекаться?" "Да!" - отвечаю я смело, несмотря на страшный улыбающийся пиздец. "Тогда входи, детка, и наслаждайся движом", - сказал он, устраивая мне настоящий костюмированный пиздец. |
Так я попала в этот "закрытый клуб", где каждый героинчик Кодеина стоил своих денег. Вдыхая его благоухание, я поняла, что это то, что мне нужно. Моя зависимость росла, братцы, и я никак не могла остановиться.
В поисках еще большего "кайфа" я начала экспериментировать с другими наркотиками. Когда марихуана уже превратилась в обыденность, я узнала о гидропонике - новом способе выращивания. Получила я от своего нового знакомого парочку сеянцев и начала заниматься этим делом сама.
Теперь я могла разбавлять свою бодяжку собственной продукцией!Каждый день становился новым приключением. Отморозки собирались вместе, и мы бодяжили до утра. Не было предела моему веселью! Эта независимость, мои друзья, была просто божественной!
Но чем глубже я погружалась в наркотики, тем сложнее было найти грош целый в кошельке. Жизнь становилась все труднее и труднее, а свобода, казалось, становилась иллюзией. Постепенно я стала понимать, что свобода имеет свою цену.
Однажды меня остановила полиция. И помните: независимость стоит гораздо больше, чем вес наркотика в твоих руках. |
